Міст Віо — має дуже багату історію. Це бетонний арковий міст, що перетинає річку Рів’єр-де-Прері. Він  один із найстаріших і найдовших бетонних аркових мостів у Квебеку. За допомогою цього мосту забезпечується сполучення між Монреалем і Лавалем. Про історію будівництва й неодноразових реконструкцій та модернізацій мосту Віо читайте на montreal-future.com.

Перший міст Віо

Перший міст Віо був побудований у 1847 році комерційною компанією, яка, так склалося, була заснована того ж року. Її засновниками стали  представники духовенства та громадяни міста Лаваль. Фермер П’єр Віо, теж був серед тих чудових людей, він також був пов’язаний з проєктуванням. Перший час міст на відміну від майже усіх, які існували в Монреалі був безоплатним. Лише через дванадцять років після його будівництва тут запровадили плату.  З пішохода брали 6 центів, з автомобіля 25 центів. 

У 1887 році прийшов час змін. Перший дерев’яний міст, який 40 років прослужив правдою і вірою мешканцям Монреалю, замінили на залізний. У 1912 році міст був проданий уряду Квебеку та місту Монреаль за 140 тис. доларів. Того ж року плата була скасована.

Арковий бетонний міст Де-Рош 

У 1930 році замість чинного залізного мосту був побудований бетонний арковий міст. Спочатку його назвали мостом Де-Рош. Він обійшовся уряду у більш ніж мільйона доларів. Саме цей бетонний арковий міст все ще з’єднує Лаваль і Монреаль. 

У 1978 році міст отримав офіційну назву “Міст Віо”. 

За свою історію новий бетонний арковий міст Віо три рази був капітально відремонтованим. І кожен з ремонтів істотно змінював його структуру.

Перша глибока реставрація відбулася в 1962 році. Була проведена капітальна реконструкція головного полотна й підходів. Також були відремонтовані бетонні арки. 

У 1986 році міст Віо піддався другому капітальному ремонту. Настил мосту розширили. Цього разу була ідея зробити велосипедну доріжку та смугу, для автобусів. Крім того, були відремонтовані зовнішні сторони мосту та настил. Цього разу  ширина мосту збільшилася з 20,27 до 24,07 метра. 

Глобальна реконструкція

У 2009 році було проведено глибоке загальне обстеження мосту. В результаті якого спеціалісти з’ясували, що конструкція деградує й руйнується. У роки, що передували перевірці, на мосту проводили деякі аварійні роботи через значні пошкодження. Наприклад була розбита плита під’їзної споруди з боку Лаваля. З боку ж Монреаля оголилися звисаючі бетонні стрижні.  Після цього обстеження Міністерство транспорту Квебеку взялось за порятунок мосту дуже серйозно. 

Розглядалися два основних сценарії: капітальний ремонт конструкції або її повна заміна. Однак варіант повної заміни передбачав  великі грошові витрати у порівнянні з ремонтом. Тому він був відкинутий через занадто високу вартість. Крім того, реабілітація мала кілька інших значних переваг, зокрема мова йшла про історичну цінність споруди та екологічні обмеження.

У 2010 році розпочато проєктування та підготовку планів і технічних умов для ремонту мосту Віо. Згідно з цим проєктом, мали бути замінені під’їзні конструкції та настил основних прольотів над арками. Не забули проєктувальники й про самі арки, їх мали капітально “підлатати”. Всю цю роботу мали виконати за два роки, з осені 2010 року до весни 2012 року. Вартість такої реконструкції оцінили в 45 мільйонів доларів. По її завершенню ширина настилу збільшувалась з 24,07 до 25,50 м. Це було потрібно, щоб, серед іншого, розширити велосипедну доріжку та два тротуари.

Не дивлячись на купу викликів проєкт був виконаний в строк та в рамках бюджету.

Крім того, проєкт ремонту мосту Viau отримав нагороду Armatura 2012 у категорії цивільного будівництва. Цю нагороду присуджує l’Institut d’acier d’armature Квебеку, щоб підкреслити досконалість конструкцій із залізобетону.