Усі ті, хто цікавиться цифровими технологіями, як засобом комунікації в загальному сенсі, прагнуть дізнаватися про політичні та правові питання «механіки» управління Інтернетом, аспекти, які є менш відомими та часто менш вивченими. Спеціально для таких людей відбувся Форум з управління Інтернетом у Квебеку (FGI). Він проходив у Монреальському центрі комп’ютерних досліджень і дозволив перерахувати поточні негаразди щодо управління Інтернетом у чотирьох основних сферах. Цей форум дозволив краще зрозуміти та усвідомити глобальні проблеми, пов’язані з регулюванням Інтернету. Більш детально про Форум з управління Інтернетом у Квебеку читайте на montreal-future.com.
Цифрові розриви та доступ до Інтернету
Захід під керівництвом організації Internet Society–Chapitre Québec мав на меті представити огляд поточних проблем, пов’язаних з управлінням Інтернетом, а також поняття його регулювання. Ці питання стали темами чотирьох панелей. Отже, дискусії тривали про цифровий розрив і універсальну доступність, регулювання та відповідальність цифрових гігантів і гігантів ШІ, а також кібербезпеку.
ICANN регулює, зокрема, доменні імена верхнього рівня, наприклад .org, .net, .com, а також пов’язані з країнами, наприклад .ca, .fr, .us тощо. Створення Інтернету та його розвиток почався в Сполучених Штатах, а потім англійська стала стандартною мовою Інтернету з латинськими символами під назвою «ASCII» (американський стандартний код для обміну інформацією). Історично так склалося, що символи з акцентами або «не-ASCII»-символи не були інтегровані в стандарти Інтернету.
Виявилося, що домен .québec недійсний у так званій системі номенклатури DNS (система доменних імен). Фактично, на цей час є лише .quebec без акценту. Але ж, поширивши DNS на французькі акценти, можна було б зробити це для корінних мов і, таким чином, стати більш інклюзивними.
До того ж на першій панелі Жеремі Діас, дослідник INRS і професор географії в UQAM, представив свої останні дослідження, які зосереджені на впровадженні мережі 5G в муніципалітетах. На інтеграцію цієї мережі в міську інфраструктуру впливає кілька питань, зокрема, ущільнення інфраструктури (збільшення кількості встановлених антен для покриття площі території). Крім того, управління телекомунікаціями не завжди є відповідальністю міст і муніципалітетів.
Регулювання цифрових платформ і обов’язки інтернет-гігантів
На другій панелі дискутували з приводу відповідальності інтернет-гігантів. Цю дискусію відкрив журналіст і колишній запрошений професор Департаменту комунікації Монреальського університету Ален Соньє. Хоча він нещодавно опублікував своє есе «Цифрові варвари: опір GAFAM», тут він запропонував змінити назву та замінити термін «опір» на «свободу». Протягом кількох місяців Канада намагалася запровадити правила, спрямовані на краще регулювання цифрових платформ і відновлення свого цифрового та культурного суверенітету. Ці ініціативи, законопроєкти C-11 і C-18, були спрямовані проти гегемонії GAFAM, яка стала домінуючим гравцем у цифровій економіці. Ален Соньє завершив свою презентацію закликом до публічної соціальної мережі. Це ідея, яка вже давно обговорюється дослідниками та ідеологами і яка полягає в створенні публічних соціальних мереж, які були б власністю держави (у формі, подібній до радіо-Канади, наприклад).
Комісія, що складалася з активістів і науковців, погодилася з важливістю регулювання для гарантування захисту журналістики. Найяскравішим прикладом неврегульованості є «крадіжки» гонорарів за журналістський контент компанією GAFAM. Фактично ці платформи поширюють журналістські статті, не сплачуючи частки гонорарів, яка належить медіа, з яких походить цей контент.
Регулювання та нагляд за ШІ
На третій панелі розглядалися останні досягнення в галузі штучного інтелекту та правила, запроваджені в деяких країнах. Відомі актори підписали численні статті та відкриті листи, щоби попередити світ про потенційну небезпеку цієї технології. Вони побоюються, що ця технологія потрапить у чужі руки або буде використана, зокрема, для стеження.
Перша учасниця дискусії Марі Ламеш із Монреальського інституту геноциду та прав людини (Університет Конкордія) нагадує нам, що сексистські упередження зберігаються в дизайні ШІ. Дійсно, алгоритми навчені відображати наші соціальні моделі та наш менталітет, таким чином відтворюючи наші прогресивні думки. Але, так само відтворюються і менш прогресивні, або, навіть, реакційні. Мова про сексизм чи расизм. Пані Ламеш нагадує, що лише 22 % фахівців зі штучного інтелекту є жінками, і водночас висловлює жаль із приводу виключення жінок на всіх етапах розвитку. Вона наголошує, що ШІ створював дипфейк із метою надання неправдивої інформації (фейкових новин) або порно, якщо вони використовуються для підриву репутації публічної особи, тому вони, особливо, небезпечні для жінок.
За словами другого учасника дискусії, Хоумана Золфагарі, наукового директора Монреальського центру комп’ютерних досліджень, галузі мають хороші системи ШІ, які є менш упередженими саме тому, що вони регулюються. Як і в журналістських медіа, тут питання полягає в тому, щоб GAFAM регулювався. Одна із запропонованих думок, полягає в тому, що проблема полягає не в самому штучному інтелекті чи технології, а в людині, яка їх використовує або створює.
Зокрема, про це говорив останній учасник дискусії Томас МБоа з Монреальського міжнародного експертного центру штучного інтелекту (CEIMIA). Тому треба зосередитись на людях та їхньому підході до цієї нової технології, адже, саме люди повинні бути під контролем. Нарешті, одна з головних ідей, висунутих під час панелі, полягає в створенні комітету з етики ШІ та його дизайну. Уже проводяться саміти зі штучного інтелекту, які збирають великі компанії, але можна було б організувати такий, який би більше зосереджувався на етиці та контролі цієї нової технології.
Відкритий цифровий уряд та кібербезпека
Прикінцева панель була зосереджена на питаннях, пов’язаних із цифровим управлінням, кібербезпекою, а також захистом даних і особистої інформації. За останні десятиліття дані про громадян стали конфіденційним вмістом, який потребує захисту від кібератак і шахрайства. Проте Канада дещо відстає в створенні законів і інструкцій щодо захисту персональних даних. Приклад Загального регламенту захисту даних (GDPR), який діє в Європі, ілюструє політику захисту даних для громадян.
Наступні презентації стосувалися управління даними та конфіденційності. Стів Вотерхаус, консультант із кібербезпеки та оглядач COGECO Media, зацікавився даними та керуванням ними. Він підкреслив, що було б цікаво створити глосарій, щоб краще зрозуміти ці дані, щоб забезпечити сумісність між різними державними базами даних. За його словами, об’єднання даних — це добре, але їхня безпека залишається пріоритетом. Необхідно визначити структуру для даних і керувати ризиками даних, як для урядів, так і для окремих осіб. У тому ж ключі Керол Водуе, консультантка із захисту особистої інформації, запропонувала розглянути проблему, пов’язану з масовим збором даних. Для неї анонімність даних відіграє вирішальну роль. Краще управління анонімністю даних заохочує громадську довіру до цифрового управління та ініціатив із кібербезпеки.
