Понеділок, 26 Вересня, 2022

Старовинні мости Монреаля: ТОП 5

Монреаль – місто-острів посеред річок. Від решти території країни його відрізають річки Оттава і Святого Лаврентія та озеро Двох Гір. Тому по суші дістатися до Монреалю можна тільки через мости. А таких у місті понад два десятка. Найдавнішим із них – майже 200 років. Деякі варті нашої уваги не тільки через свої архітектурні особливості, а й сакральним значенням для міста. Про п’ять визначних старовинних мостів Монреаля – пишемо далі на montreal-future.

Міст Вікторії 

Ця переправа справедливо вважається однією із історичних пам’яток міста. Міст Вікторії побудований ще всередині 19 століття. На той час він обійшовся Монреалю у майже 7 мільйонів доларів. Споруджували його тоді за трубчастим форматом із величезних деталей, створених в Англії. Труби кували із заліза, посилювали масштабними планками. Саме цей міст став першою переправою через річку Святого Лаврентія. Він з’єднав райони міст Монреаля та Монтережі.

Фото – flightsim.to

Міст Вікторії – залізничний. Його відкриття приурочили до візиту принца Вельського улітку 1860 року. А назвали на честь правительки – королеви Вікторії. Над будівництвом працювало понад 3 тисячі робітників. Інженерні рішення були за Джеймсом Ходжесом. На момент спорудження міст Вікторії став найдовшою залізничною переправою у світі – понад 2790 метрів. Архітектори називали його восьмим чудом планети. 

Розвиток залізничного транспорту згодом приніс і необхідні інженерні зміни до моста. Його постійно удосконалювали, додавали балки, створювали вентиляції, заміняли труби. Усі роботи поступово збільшили ширину переправи. Із часом з’явилася нова лінія залізниці, а також трамвайний шлях. Важко повірити, але праця над реконструкцією жодного разу не зупинила потік залізничних перевезень.

Фото – lalafemme.com

Міст Жака Картьє

Ця переправа через річку Святого Лаврентія побудована у 1930 році. Називали її по-різному – спершу відкрили як «Міст через гавань», згодом неофіційно його почали іменувати як «Кривий міст». Остання кличка була невипадковою, адже на в’їзді до Монреалю міст мав специфічну кривизну. Вона була спроєктована так, аби зачепити територію, кою володів завод із варіння мила. Місто пропонувало гроші за землю, однак господарі відмовилися. Ще одна кривизна на мості виникла через розташування стовбців. Ці вигини ставали причиною численних аварій. 

Міст обійшовся Монреалю у 23 мільйони доларів. Його спорудили із міцної сталі. Робота над спорудженням видалася швидшою, аніж планували архітектори і влада. На початку експлуатації міст мав три полоси руху та два тротуари. Окрім цього, інженери залишили місце на ймовірні трамвайні колії, однак вони врешті стали територією для нових полос руху. Їх облаштували у 50-роках. 

У 1958 році на південній стороні переправи відбулися масштабні роботи. Частину моста підняли для морського шляху. Ще через кілька років на мості Жака Картьє встановили естакаду. Згодом на споруді додали ще велосипедні доріжки і виправили кривизну. Щороку мостом проїжджають більше 40 мільйонів авто. Його вважають воротами Монреалю. 

Має він культурне й соціальне значення для Монреалю. На вежах моста можна побачити наконечники, що по формі нагадують Ейфелеву вежу. Подейкують, що це своєрідний подарунок від Франції, або ж символ культурних зв’язків із країною. А неприємною сторінкою в історії споруди є чисельні самогубства, вчинені тут. За кількістю таких випадків у рік міст Жака Картьє поступається тільки Золотим Воротам, що у Сан-Франциско.

Фото – arup.com

Міст Самюеля де Шамплейна

Цей міст – неабияк необхідна артерія для повноцінного життя міста. Через річку Святого Лаврентія він з’єднує Монреаль із Броссаром. У сучасному вигляді цей міст функціонує від 2019 року. До того стара версія моста слугувала Монреалю понад три чверті століття. За прогнозами архітекторів, міст Шамплейна буде функціонувати ще як мінімум 125 років. Названа споруда на честь видатного французького мореплавця. 

Цей міст – бетонний і сталевий віадук. Він також має підвісну секцію на величезних опорах. У 2019 році споруда отримала полоси безпеки, доріжку для пішоходів, а також центральний проїзний шлях для громадського транспорту. Траси на мості розмістили на трьох палубах – це робить переправу однією із найширших у світі. Величезною є і довжина цього моста – понад 3400 метрів.  

Однак не тільки такими вражаючими факторами володіє міст Самюеля де Шамплейна. Тривалий час споруда має статус найбільш загруженого моста в країні. Щороку ним пересувалося майже 60 мільйонів людей. Це дуже важливий економічний шлях в Канаді. Він сполучає мікрорайони Монреаля, єднає два великих міста країни та веде до Сполучених Штатів Америки. 20 мільярдів доларів – саме така сума оборотів товарів, які проходять через міст щороку.

Фото – cbc.ca

Міст Сен-Лоран 

Ще одна старовинна залізна дорога через річку Святого Лаврентія. У сучасному вигляді міст функціонує від 1913 року. Однак фундаментальна частина переправи закладена ще у 1880-х роках. Це була дуже досконала і сучасна на той час інженерна споруда. Будували міст Сен-Лоран із легкої сталі. Він отримав найдовшу у світі безперервну решітку – більше 400 метрів. Споруджений міст у вигляді восьми прольотів по 36 метрів, бетонованих ящиків. 

Міст Сен-Лоран наприкінці 19 століття здобув славу інноваційного проєкту, у Монреалі й Канаді він став символом технічного розвитку. Для порівняння: вищезгаданий міст Вікторії, відкритий на чверть століття раніше, обійшовся втричі дорожче, натомість будували його вдвічі довше. 

На початку 20 століття переправу Сен-Лоран вдосконалювали. Через проїзди важчих поїздів, збільшення трафіку та кількості вантажів міст почали укріплювати. Добавили ще більше опор, облаштували додатковий шлях. Оновлену переправу відкрили у 1913. А ще через 45 років частину моста зробили підйомною. На одну із секцій встановили спеціальні ліфти, котрі за 75 секунд могли підняти поверхню переправи на 24 метри вверх. Це робили для того, аби як слід функціонував морський шлях Святого Лаврентія.

Фото – cbc.ca

Міст Галіпо 

Цей автомобільний міст – перший і єдиний у нашій добірці, який прокладений через річку Оттава. Крім того, переправа долає і канал Сент-Анн, пересікаючи вздовж острова Белв’ю. Міст Галіпо став першим, який сполучив острови Монреаль та Перро. Раніше мешканці долали річковий шлях, аби потрапити на протилежний бік.

Споруджена переправа у 1922 році. Побудований міст у вигляді двох великих секцій, що спрямовують полоси руху у протилежні боки. Спершу, аби проїхати мостом, Галіпо автомобілістам необхідно було сплатити по 0,10 долара. Робили це, аби відшкодувати вартість спорудження. 

Секції моста неодноразово удосконалювали і перебудовували. Зокрема, у 1964, 1992 та 2009 роках. Влада щоразу купувала оточуючі землі, аби реконструювати рух переправою та збільшувати кількість потоків. Сам шлях проходить уздовж 20-го шосе країни. Інколи секції Галіпо називають двома різними мостами, адже конструкції побудовані без пересікання. Однак переправи мають одне транспортне призначення та символічне значення для Монреаля – з’єднання із сусіднім островом. Таку назву міст Галіпо отримав на честь канадського політика Антонена Галіпо. Він є уродженцем провінції Квебек, був членом парламенту, а також очолював Міністерство громадських справ і праці.

Latest Posts

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.