В історичній частині Монреалю розташована дивовижна будівля, що стала одним із неофіційних символів міста. Марше Бонсекур упродовж багатьох років залишається основним торговим центром, туристичною принадою і середовищем, де зібрані свідчення про головні віхи в історії Монреаля. Це величезний ринок, який своєю архітектурою нагадує храм в колоніальному стилі. Далі на montreal-future.
Де розташований Марше Бонсекур?
Двоповерхова споруда ринку зосереджена в давньому районі Монреаля. Лицьова сторона будівлі виходить на річку Святого Лаврентія. Довкола – стародавні вулиці міста, величні храми та основні адміністративні будівлі. Навпроти ринку розташований Старий порт – саме він вважається центром туризму у місті, довкола якого упродовж історичних періодів і зосереджувалося торговельне і культурне життя. І в наш час Бонсекур із прилеглими історичними об’єктами – те місце, де турист дізнається чимало фактів про історію Канади та водночас буде насолоджуватися шопінгом.
Марше Бонсекур разом із мальовничою вулицею Сен-Поль, на якій і розташований ринок, створює для туристів справжню картину старого Монреаля, передає відчуття унікального колоніального минулого Монреаля, наполегливої й довершеної роботи європейців, котрі будували це місто. Уся місцевість вважається історичною принадою. Тут – численні кафетерії і ресторани, музеї та галереї, маркети й крамниці із туристичною продукцією. Вулиця Сен-Поль споруджена у традиційному європейському дусі, із бруківкою і мальовничими кам’яницями. Тут можна насолодитися місцевими та інтернаціональними особливостями – культурними і гастрономічними.
Як будували ринок?
На місці ринку Бонсекур раніше були розташовані будівлі зовсім іншого призначення. До прикладу, Королівський театр. Саме у ньому побував знаменитий Чарльз Діккенз. Англієць разом із колегами-акторами ставив у закладі свою п’єсу. Земля на місці ринку раніше належала Джону Молсону. Це був місцевий підприємець, він займався пивоварінням та річковим транспортом. Володів він приміщеннями за адресою ринку із 1815 року. Були там і готелі, і особняки. Згодом Джон продав територію «Корпорації міста Монреаль». Саме ця структура і взялася за будівництво. Спорудження Бонсекура офіційно розпочали у 1844 році. Головний проєктантом і архітектором став англієць Вільям Футер.
Достеменно «вкластися» у заплановані терміни спорудження не вдалося. Відкрили новий ринок через три роки – взимку 1847 року. Однак ще протягом п’яти років велися внутрішні роботи. На це раз проєктував їх архітектор Джородж Браун. На представленні споруди, коли місцеві жителі й гості міста нарешті побачили результати клопіткої праці будівничих, Футнер сказав, що така будівля – це пам’ятник для Монреаля, який створений показувати гарний смак і щедрість мешканців міста. Марше Бонсекур, за його словами, буде надавати свідомості туриста чудове уявлення про красу і велике значення квітучого Монреаля.
Пожежа, яка змінила призначення будівлі
Всередині 19 століття у Монреалі вже існував великий ринок Сент-Анн. Він розташовувався на площі Д’Ювіль. Він діяв ще із 30-х років. Упродовж наступного десятиліття місцева влада взяла його під свою юрисдикцію. У той час Монреаль офіційно став столицею об’єднаної держави. А у 1844 році саме будівлю Сент-Анну вибрали для резиденції парламенту, ділячи інші приміщення із комерційними закладами і офісами.
У 1849 році при дискусіях та суспільному ажіотажі парламент ухвалив суперчливий закон про компенсації втрат повстанцям 1838 року. У місті відбулися мітинги, що переросли в хуліганські дії з боку радикально налаштованих протестувальників. Будівлю тодішнього парламенту спершу закидали камінням, а згодом взагалі підпалили. Сталося це 25 квітня.
Законодавці та чиновники вимушено переїхали у Марше Бонсекур. Засідали вони там зовсім недовго, однак будівля отримала ще одне символічне значення для міста. Пізніше парламент розташовувався на площі Далхаузі. Проте наш ринок ще одного разу ставав домівкою для чиновників. Так, від 1852 до 1878 року у Марше Бонсекур засідали муніципальні можновладці, допоки не переїхали у будівлю новоствореної ратуші.
Розвиток й оновлення Марше Бонсекур
Архітектори не зупинялися на вдосконаленні тодішнього вигляду ринку. У Марше Бонсекур з’явилися розкішні приміщення різного призначення: банкетний зал, концертний зал у «вікторіанському» стилі. Зовнішні риси будівлі викликали у туристів асоціації із храмами. А от внутрішні оздоблення слугували для масштабних вечірок, музичних концертів.
Та не зважаючи на такі враження від споруди, вона залишалася ринком. Це було основне призначення Марше Бонсекур. Чимало місцевих жителів приходили сюди просто за продуктами, завезеними із місцевих фермерських господарств. Продовжував працювати ринок у такому вигляді до 1963 року.
У попередні десятиліття приміщення ринку поступово вивільнялися, великі зали без конкретного призначення просто занепадали. Тому у 1964 році сюди вирішили перебратися представники муніципалітету – деякі владні структури і управління.
Марше Бонсекур – історичне надбання Канади
Із нагоди святкування 350-ї річниці заснування Монреаля Марше Бонсекур став виставковим та інформаційним центром. Відтоді таким і залишається. Ринок також слугує центральним офісом для Спілки ремісників провінції Квебек, а також Інститутом дизайну міста. У 1984 році Марше Бонсеур отримав звання «Національної історичної пам’ятки Канади». Так, його справедливо вносять до десятки найкрасивіших будівель країни.
Це унікальний зразок неокласичного стилю із подовженим фасадом, вилитими колонами. Срібний купол Марше Бонсекур упродовж двох століть виконував роль орієнтира для суден, що пливли річкою Святого Лаврентія. Він також вважається родзинкою споруди. Щоночі цю історичну будівлю підсвічують і саме купол різними кольорами сигналізує про кожну чверть години.
На початку 90-х років Міжнародний союз архітекторів випустив офіційну марку на честь Марше Бонсекур. Вона стала третьою серед тих, що приурочені будівлям-пам’яткам Канади. Тоді марка коштувала 5 доларів, її надрукували великі канадські та американські банки.
Туристичний магніт в Монреалі
Марше Бонсекур впливає на культурне життя міста. Тут проводять чимало різних форумів, фестивалів, виставок сучасного мистецтва, конкурсів, концертів, шоу та ювелірних презентацій. Серед відомих – конкурс серед кращих фотографів світу, фестиваль виноробів. На території ринку розташовано десятки виставкових залів, крамниць і ресторанів. З-поміж таких закладів чимало тих, які дотримуються стилю старого міста й атмосфери вісімнадцятого століття.
Увесь комплекс Марше Бонсекур протягом століть слугує величезний центром торгівлі – не тільки продовольчої й продуктової, але і туристичної. Мандрівники мають змогу придбати унікальні товари місцевого виробництва, ювелірні вироби, декор, меблі, витвори мистецтва та одяг. Окрім цього, можна взяти в оренду для своїх потреб приміщення, відгуляти весілля, і звісно, познайомитися із історією чарівного канадського міста. У цій місцині тісно переплітається минуле і сучасне Монреаля.