Неділя, 26 Травня, 2024

Перший телеканал у Монреалі: все починалось з механічного телебачення

Телебачення в Монреалі почало своє існування з 1952 року. Саме тоді  Радіо-Канада офіційно відкрило свій франкомовний телеканал CBFT у місті. Спочатку мовлення, для меншості провінції, велось англійською мовою. Про появу першого телеканалу у Монреалі читайте на montreal-future.com.

Механічне телебачення

Але канал CBFT був не першим, який з’явився у місті. Відомо, що ще у 1920-х роках, багато винахідників світу експериментували з механічним  телебаченням, застосовуючи диск Пауля Ніпкова та результати досліджень Джона Берда. Монреаль не стояв осторонь тих експериментів. Газета La Presse і радіостанція CKAC у 1931 році запустили телевізійну станцію з використанням технології механічного телебачення. У той час по всій країні ледь назбиралося хоча б двадцять приймачів, які транслювали станцію VE9EC. Але не дивлячись на це, вона продовжувала свою роботу аж до 1933 року. Станція транслювала музичні програми та радіотеатр “Домашній спокій” з Анрі Летондалем у головній ролі. Були в місті й інші експериментатори, які намагалися вести трансляції за допомогою механічного телебачення. Наприклад в магазині Eaton в Монреалі в 1933 році. 

Але й це ще не все. Протягом 1930-х років кілька винахідників, а також комерційні компанії, намагались розробити й використати у трансляції телевізійного сигналу електронно-променевої трубки. Однак початок Другої світової війни перервав розвиток телебачення. 

Перший франкомовний телеканал

Однак після того, як війна закінчилась, винахідники знову взялись за справу. У Сполучених Штатах такі телевізійні мережі, як ABC, NBC, CBS почали швидко розширюватись. Особливо це стало помітно у проміжку між 1945 і 1951 роками. Кількість американських будинків, які були обладнані телевізійними приймачами, зросла за цей час з 10 тис. до 10 млн. А ще через два роки таких будинків було вже 20 млн. Природно, що таке швидке зростання попиту, вплинуло на пропозицію. Ще у  1940-х роках північноамериканські виробники телевізорів узгодили стандартну роздільну здатність приймачів у 625 рядків. У 1952 році, у США набув чинності “Телевізійний кодекс”. Він регулював видачу державних ліцензій, довжину хвиль тощо. Канада з того часу наслідувала досвід сусіда. 

У підсумку 6 вересня 1952 року у Монреалі був відкритий франкомовний телеканал CBFT. Його відкрило Радіо-Канада, до того ж мовлення велось англійською. Що цікаво, все відбулось за два дні до відкриття його аналога в Торонто: CBLT, який був повністю англомовним. 

Телебачення у кожен дім

Після цього, частка домогосподарств у Квебеку, які придбали телевізор дуже різко почала зростати.  Якщо у 1953 році таких будинків було 9,7%, то у 1955 році їх стало 38,6%, а у 1960 аж 88,8%. І це при тому, що протягом кількох перших років, телекомпанія CBFT у Монреалі щодня транслювала лише кілька годин двомовних програм. Крім того, відбувались трансляції французьких фільмів France-Film, канадської кінематографічної компанії, яка була створена у 1930 році з метою дистрибуції французького кіно в країні. 

У 1958 році у Канаді був прийнятий федеральний закон, що дав можливість працювати приватним мовникам. Через два роки Пол Л’Англе та Ж. А. Десев заснували приватну телекомпанію Tele-Metropole. Вже незабаром вона стане відомою як “10-й канал”. А у 1977 році Tele-Metropole купує мережу TVA, яка охоплює до 94% аудиторії Квебеку.

Серед всіх плюсів, які ніс з собою такий стрімкий розвиток телебачення у Квебеку загалом, й Монреалі зокрема, були й мінуси. З появою телевізора в кожнім будинку, загальмувався розвиток кіноіндустрії в Квебеку, впала відвідуваність кінотеатрів. 

Проте, уявити сьогоднішнє життя без телевізора просто не можливо. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.