Район контрастів, Старий Монреаль поєднує в собі величний шарм базиліки Нотр-Дам і величний купол ринку Бонсекур із його сучасними бутиками й авангардними ресторанами. Переповнений велосипедистами та бігунами вдень, його рекреаційні стежки захоплені парами, які не поспішаючи прогулюються ввечері. Вночі чудові будівлі висвітлюються сміливими світловими панелями, а ультрасучасна вулиця Гранд-Ру-де-Монреаль пропонує захопливий вид на цей район, який переосмислювався протягом майже 400 років. Більш детально про вікову архітектуру Монреаля читайте на montreal-future.com.
Магія Старого Монреаля
Візит до Монреаля не буде завершеним, доки ви не відвідаєте Старий Монреаль і Старий порт — два історичні райони міста, настільки знакові та красиві, що їх не можливо оминути увагою. І хоча, захоплива історія цих районів живе на їхніх брукованих вулицях і високих аркадах, Старий Монреаль — це жвавий район, який постійно розвивається.
Попри те, що він найстаріший у місті, він також один із найсучасніших. Старий Монреаль — це місце високої моди та гастрономії, місце зустрічі історії та високих технологій. Місце високої, як у переносному, так і в прямому сенсі архітектури. З несподіванками на кожному розі вулиці. Старий Монреаль — це ідеальне поєднання чарівності старого світу та бачення майбутнього.
Ось, наприклад, місце зборів протягом століть, площа Жака-Картьє нині заповнена художниками, ремісниками, портретистами та музикантами. Любителі історії помітять колону Нельсона, зведену в 1809 році, і звернуть увагу на чорну бруківку, яка позначає контури Шато де Водрей, колишньої резиденції губернаторів Нової Франції у XVIII столітті.
На сході, уздовж вулиці Нотр-Дам, розташована площа Доверс’єр — чудовий громадський сад. Ця площа, названа на честь Жерома Ле Руайєра де Ла Доверс’єра, засновника Société de Notre-Dame, яка була ініціатором заснування Монреаля, займає землю, де в 1750 році спочатку оселилася сім’я Лемуан-Деспен, а потім Джеймс Макґілл у 1805 році.
Загалом дослідження вулиць Старого Монреаля дозволяє всім охочим подорожувати крізь чотири століття архітектури. Архітектурна еклектика — одна з особливостей старого міста. Не дивно, що багато режисерів обирають Монреаль, як фон для зображення Парижа ХІХ століття чи Нью-Йорка на великому екрані. Любителі старовинних будівель будуть зачаровані відвідинами Старого Монреаля, району, який було чудово відреставровано за останні десятиліття, модного району, який жителі Монреаля все частіше обирають, як місце для життя.
Цінність пам’яток історії
Старий Монреаль вирізняється цінністю археологічних пам’яток та історичних будівель. З 1980-х років завдяки систематичним розкопкам на площах Королівська, Жака-Картьє, Озброєнь та Марсовому полі було виявлено численні археологічні артефакти. Усе це дає можливість задокументувати, як присутність тут корінного населення, так і європейську окупацію. Наприклад, на вулиці Сен-Елуа зберігаються останки віком 4000 років. Інші місця свідчать про поселення ірокезів у Сен-Лорані між 1000 роком і кінцем XVI століття.
Археологи також вивчають місце заснування Монреаля, місце першої церкви Нотр-Дам і першої каплиці Нотр-Дам-де-Бон-Секур, а також кілька житлових будинків у колоніальному місті. Муніципальна влада володіє розміткою маршруту старих укріплень і Château de Vaudreuil. Є бажання і можливість зробити цю малознану та загалом непомітну історичну спадщину загальновідомою. Хоча більшість місць недоступні для відвідувачів, музеї Пуант-а-Кальєр і Маргеріт-Буржуа, а також залишки фортифікацій Монреаля на Марсовому полі пропонують унікальні археологічні знахідки, а відповідно і враження.
Якщо говорити про музеї, то також слід відзначити музей замку Рамезай. Це місце було резиденцією Клода де Рамеза. Пізніше його переобладнали під офіси та склади Вест-Індської компанії. Між 1775 і 1776 роками приміщення використовувалося як штаб-квартира американських повстанців, служило резиденцією британського губернатора, а пізніше використовувалося, як будівля суду, офіс громадської освіти та медична школа Монреальського університету. У 1895 році в замку було створено музей. Варто зазначити, що вежа на фасаді була добудована лише в 1903 році.
Історичні будівлі
Старий Монреаль також має неабияку колекцію історичних будівель. Однак таких яскравих архітектурних слідів епохи Нової Франції залишилося не так багато, як, можливо, того хотілося. Причина доволі банальна — пожежі та міські перетворення спричинили значні втрати.
Власне, саме страх побачити, як унікальні будівлі зникають під натиском і бульдозерами будівельників, що займаються їх знесенням, спонукав владу втрутитися на початку 1960-х років у ситуацію. Це втручання, зокрема, дозволило зберегти деякі пам’ятки. Стара Семінарія де Сен-Сюльпіс, колишня Монреальська загальна лікарня, будинок Клемана-Сабревюа де Блери, будинок Броссар-Говена та кілька інших житлових будинків стоять і сьогодні, нагадуючи про укріплене місто та його розширення в бік передмістя.
Вуличний малюнок і просторова організація забудованого середовища є істотним внеском перших століть урбанізації. Хоча експерти довго вважали, що спадщина Старого Монреаля обмежується спадщиною колоніального міста, нині це вже не так. Важливість і якість еклектичної архітектури, яку також називають вікторіанською, тепер визнані.
У другій половині ХІХ століття частина на захід від бульвару Сен-Лоран радикально змінилася. Чудово збережена вулиця Сент-Елен зберігає близько десяти складів, побудованих між 1858 і 1871 роками. А вулиця Сен-Жак, відома як «Волл-стріт Канади», є ще одним чудовим прикладом Старого Монреаля в період його економічного розквіту.
Ну, а підсумувати еволюцію міста з моменту його заснування та підкреслити багатство спадщини випало на долю площі Зброї. Поль Шомедей де Мезоннев і Жанна Манс, засновники Монреаля, вшановуються там після святкування 250-річчя міста в 1892 році. На південь від площі розташована Стара семінарія та церква Нотр-Дам, які підтверджують релігійну домінацію сульпіціанців, які володіли островом до 1854 року.
Архітектурні перлини мегаполіса
Базиліка, до слова, є ще й архітектурною перлиною Монреаля, а не лише її релігійною спадщиною. Сульпіціанці хотіли показати всю велич католицизму, побудувавши величну церкву в місті. Протестантський архітектор із Нью-Йорка, автор проєкту Джеймс О’Доннел був настільки задоволений своєю роботою, що перед смертю теж прийняв католицтво.
Додайте збережену до нині грандіозну споруду Банку Монреаля з його чисельними банківськими будівлями, яка свідчила про фінансовий ріст у ХІХ столітті. На сході міста будівля New York Life Insurance Building — перший хмарочос Монреаля, і Aldred Building, 23-поверхова будівля в стилі ар-деко, які однозначно натякають на вплив Сполучених Штатів у першій половині XX століття. На заході ще одна фінансова будівля — Канадський національний банк, який ознаменував утвердження франкомовних мешканців Квебеку в банківському секторі та надав регіону міжнародний стиль.
Без сумніву, Старий Монреаль із його багатством археологічних залишків та історичних будівель є головним об’єктом архітектурної спадщини Монреаля.
Джерела: