Неоготичний стиль в архітектурі застосовувався у Квебеці загалом, і в Монреалі зокрема, досить широко. До нині в мегаполісі стоять дивовижні житлові, комерційні та інституційні будівлі в цьому стилі. Причому таких споруд дуже багато. Про те, як стиль неоготики вплинув на архітектуру Монреалі, що це за стиль та чим він відрізняється від інших архітектурних можливостей читайте на montreal-future.com.
Готика. Неоготика
Але для початку, слід зрозуміти, що таке готика та неоготика. Неоготичний стиль з’явився в Англії близько 1750 року, потім поширився по всій Європі, після чого досяг берегів Північної Америки. Середньовічне готичне мистецтво, було завжди тісно пов’язане з релігійним запалом, особливо цінувалося за те, що в цьому стилі будували місця поклоніння та супутні до них будівлі. Усе це стосувалося і Квебеку.
Однак, справедливості заради, популярність неоготичного стилю, яка була у Квебеці між 1830 і 1880 роками, була недовгою. Він досить швидко став вибором протестантської церкви, але католицькі громади відійшли від нього. Тому неоготика в основному використовувалася англомовною спільнотою, особливо для будівель, призначених для благодійних організацій, таких, як школи, притулки чи сиротинці.
Цей стиль завжди характеризувався використанням конструктивних елементів будівлі переважно в декоративних цілях. До прикладу, для всіх типів отворів використовується стрілчаста арка. Крім того, в арсеналі зубці в стилі феодальних жител, контрфорси й пінаклі переважно з флеронами, вікна-троянди, що прикрашаються вітражами. Таким чином, естетична форма, надана архітектурі, виражається середньовічним або мальовничим силуетом будівлі.
Своєю чергою термін «нео» означає відродження готичної архітектури. Правила готичної архітектури, однак, використовувалися в Монреалі з певною оригінальністю, серед іншого тому, що архітектори мало подорожували світом в той час, і їм бракувало знання про стародавні шедеври, з яких вони повинні були черпати натхнення.
Яскравим прикладом неоготизму є базиліка Паризької Богоматері. Це велика суто неоготична церква, в якій можна побачити стрілчасту загострену арку, зубці, вершини із флеронами та вікна-троянди. До слова базиліка Нотр-Дам, перша неоготична церква, побудована в Канаді, довгий час вона була найбільшою релігійною спорудою Північної Америки.
Житлова неоготика
Також слід зауважити, що стиль неоготизму, це не лише культові споруди. У цьому стилі можна будувати буквально будь-що. Будинок Трафальгар, ще відомий як Будинок Альберта Фернесса, розташований на Трафальгар-авеню, 3021, у Вестмаунті, є тому прикладом. Він був спроєктований у 1848 році архітектором Джоном Джорджем Говардом. За задумом він має асиметричну форму, типову для житлової архітектури епохи готизму. Незвичайний будинок поєднує у своїй архітектурі такий яскраво виражений релігійний елемент, як вікно-троянда.
Тобто, як бачимо, хоча неоготична архітектура була тісно пов’язана із церквами, та виражалася й у деяких дивовижних житлових, комерційних та інституційних будівлях у Монреалі. Ще одним досконалим втіленням неоготичного архітектурного стилю є будинок на Гірському проспекті, 490. Він був побудований у 1868 році підрядником Даніелем Вілсоном. У центрі фасаду можна помітити характерний мотив квадратної форми. Такий самий мотив був розташований над дверима попереднього помешкання.
Також у Вестмаунті, цього разу за адресою Парк Вередейл, 8, є непомітний будинок, побудований архітектором Джоном Джеймсом Брауном у 1877 році. Його замаскували дві величезні ялини, причому так досконало, що жодне фото не може якісно відтворити споруду, але він теж містить елементи неоготичної архітектури.
Нарешті, ще один рідкісний приклад використання цього стилю для будівництва саме будинків можна побачити на кампусі McGill University. Мова про Duggan House, який побудували в 1861 році для Орріна С. Вуда, директора Монреальської телеграфної компанії.
Комерційний стиль готики
Ще один напрямок будівництва в Монреалі, у якому досить часто можна віднайти елементи неоготики є комерційна архітектура. Яскравим її представником є будівля Wilson-Chambers Building. Ця історична будівля, розташована на розі вулиць Макґілла й Нотр-Дама в Старому Монреалі. Вона була спроєктована Річардом С. Віндаєром і побудована в 1869 році Чарльзом Вілсоном. Її особливість та оригінальність полягає в змішуванні, серед іншого, стилів Другої імперії та неоготики. Це ледь не єдиний приклад неоготичної комерційної будівлі, який зберігся в Монреалі до наших часів.
А от будівля Морріса, колишня пресвітеріанська семінарія, є однією зі знакових будівель кампусу McGill University і належить до інституційної неоготики. Будівля була спроєктована архітектором Олександром К. Хатчинсом і побудована в 1871 році, потім розширена в 1880 році. Нині нова площа гармонійно з нею межує, що робить її особливо привабливою.
Ще одна неоготична будівля на кампусі, McGill University Student Housing & Hospitality Services, виглядає просто як палац. З горгульями та іншими скульптурними деталями, це чудова архітектурна спадщина, яка, коли вона була побудована в 1896 році, прикрашала Монреальський єпархіальний теологічний коледж.
Усе ще на горі, але з боку Outremont, є неоготичний портал Дж. В. Хопкінса, який прикрашає вхід на кладовище Mount Royal за адресою Шіна де ла форет, 1297. Зведена в 1862 році, це досить незвичайна споруда, яка також заслуговує на згадку, як представниця неоготики Монреалю.
Порівняно з релігійною архітектурою в стилі неоготики, цей стиль застосовували в будівництві житлових, та інших не культових споруд у Квебеці, так само як і в Монреалі, приблизно до 1920-х років. Будинки які збереглися з тих часів відрізняються своєю вишуканістю, та, можливо, промовистістю. Вони зазвичай є, або асоціюються з віллами чи котеджами, розташованими на околицях міського центру, мають несиметричний план і використовують нову орнаментальну лексику.
До прикладу — двосхиле мансардне вікно на фасаді, ребристі аркові отвори, пінаклі, різьблені дерев’яні мотиви вздовж карнизу та великі ліпнини у формі ковбаси чи «жандармської шапки». Стіни й труби димоходів у таких будівлях зводяться із цегли, а вікна можуть мати ромбоподібні склопакети.
Стиль, який не помре
Та все одно, основним місцем застосування неоготичного стилю являються культові споруди. Описана вище Базиліка Нотр-Дам, є красномовним тому підтвердженням. Саме через неї неоготичний архітектурний стиль набув популярності у Квебеці на початку 1830-х років ХІХ століття.
Ця дуже імпозантна на той час споруда, дала поштовх використання гостроверхих арок, зубців, пік і вікон-троянд, якими гості мегаполіса та місцеві мешканці захоплюються до нині. Зовнішній вигляд Базиліки, так само як і її інтер’єр робить споруду обов’язковим туристичним об’єктом і є неоціненною спадщиною мешканців Монреаля.
Погодьтеся, що побачивши таку красу, просто не можливо не зачаруватись стилем неоготики. Настільки, як у Принстонському університеті в Сполучених Штатах, тут звели новий сучасний павільйон, якраз у цьому стилі. Відтак неоготика ще не вмерла і не зникла з творчої палітри сучасних архітекторів, що дає надію сподіватись побачити в Монреалі нові неоготичні будівлі.
Джерела: